Вимоги про звільнення автомобіля з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, - це різновид негаторного позову, за яким не можна застосовувати позовну давність. Такого рішення у справі №725/7187/19 дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду України.
У 2013 році у Чернівцях правоохоронці наклали арешт на автомобіль Volkswagen Polo у справі про стягнення заборгованості на користь одного з банків у розмірі понад 700 000 гривень. Дружина боржника просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частки арештованого автомобіля та звільнити його з-під арешту. Своє прохання вона мотивувала тим, що автомобіль – це спільна власність подружжя, а арешт накладено через кредитні борги чоловіка.
Суд першої інстанції визнав право власності позивача на 1/2 частки автомобіля. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову через пропуск позовної давності. Справа потрапила до Верховного Суду.
Судді ВС скасували ухвалу апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишили в силі. Вони наголосили, що вимоги про звільнення автомобіля з-під арешту, засновані на праві власності на нього, - це різновид негаторного позову, а щодо нього не можна застосовувати позовну давність
Нагадаємо, раніше суд скасував євробляхеру штраф у 1,5 млн гривень, який наклала митниця.