У Львівській області правоохоронці викрили злочинну групу у складі трьох осіб, які під час відбування покарання за інші злочини у місцях позбавлення волі "продавали" у Facebook автозапчастини. Про це повідомив Департамент Кіберполіції Національної поліції України.
За даними досудового слідства, фігуранти створювали у соціальній мережі Facebook фейкові облікові записи та розміщували оголошення про нібито продаж автозапчастин. Вони вимагали у покупців передоплату. Гроші зловмисники одержували на підконтрольні банківські рахунки. Вони використовували дропів ("грошові мули").
Дропи – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток та рахунків. Такі платіжні кошти використовуються як транзитні для проведення переказів між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, щоб ввести жертв в оману, "заплутати сліди" та ускладнити роботу правоохоронцям. Дропа можуть притягнути до кримінальної відповідальності нарівні з іншими учасниками злочинної схеми.
Але повернемося до продажу фейкових автозапчастин. Фігуранти, отримавши від громадян передоплату, переставали виходити на зв'язок і не виконували взяті на себе зобов'язання. Замовлені автозапчастини покупці не отримували. Наразі відомо, що жертвами шахраїв стали 20 людей.
Популярні зараз
Volkswagen у 2025 році почне продавати новий бюджетний кросовер
Нова зачіска та білосніжне вбрання: Олена Зеленська здійснила новий вихід у світ
Шахраї в Україні згадали про старий рекет водіїв
Ціни на бензин та дизель в Україні можуть знизитися попри підвищення акцизів
За даними фактами слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України (Шахрайство). Максимальне покарання за цією статтею – 12 років позбавлення волі. Організатору злочинної схеми та ще двом виконавцям вже повідомили про підозру у злочині, передбаченого ч. 4, 5 ст. 190 КК України. Ще двом громадянам, які підшукували для зловмисників банківські картки, повідомили про підозру у скоєнні злочину за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
Як не стати дропом? Ігноруйте пропозиції роботи (особливо часто це буває в соціальних мережах та месенджерах), якщо в описі зазначена необхідність переказу грошей між рахунками, немає інших вимог до кандидата (освіта, робочі обов'язки тощо), обіцяють великі доходи за малих зусиль, не передбачається особистий контакт із роботодавцем, а лише через онлайн-сервіси.
Зловмисники можуть маскувати пропозиції роботи під вакансії у реальних та відомих компаніях. Перевіряйте інформацію про компанію в Інтернеті та перевіряйте наявність роботи на офіційному сайті компанії.
Якщо робота передбачає переказ коштів, на якому етапі вам про це не сказав би "роботодавець", то від неї потрібно відразу відмовитися.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що киянин розробив кілька шахрайських схем із "продажу" автомобілів.